01Мета і план
Мета
Визначити інтенсивність дихання та дихальний коефіцієнт проростаючого насіння манометричним (респірометричним) методом і встановити, які сполуки є основним субстратом дихання.
Ви навчитеся
- розраховувати дихальний коефіцієнт за стехіометрією окиснення;
- обробляти показання респірометра з КОН і без нього;
- пов'язувати дихальний коефіцієнт із хімічним складом насіння та умовами аерації.
Знадобиться
Калькулятор або Excel, бланк звіту.
02Теоретичні відомості
Дихання — окиснення органічних речовин
Під час аеробного дихання органічні сполуки окиснюються до CO2 і H2O, а вивільнена енергія запасається в АТФ (гліколіз, цикл Кребса, електрон-транспортний ланцюг мітохондрій). Кількість поглиненого кисню й виділеного вуглекислого газу залежить від того, яка речовина окиснюється.
Дихальний коефіцієнт
Дихальний коефіцієнт (ДК, RQ) — відношення об'єму (або кількості молів) виділеного CO2 до поглиненого O2:
Для речовини складу CcHhOo з рівняння повного окиснення:
- Вуглеводи (глюкоза C6H12O6 + 6 O2 → 6 CO2 + 6 H2O): ДК = 1,0.
- Жири бідні на кисень (трипальмітин C51H98O6 + 72,5 O2 → 51 CO2 + 49 H2O): ДК ≈ 0,7.
- Білки: ДК ≈ 0,8.
- Органічні кислоти багаті на кисень (яблучна C4H6O5 + 3 O2 → 4 CO2 + 3 H2O): ДК = 1,33; щавлева — 4.
Якщо частина субстрату розкладається анаеробно (спиртове бродіння C6H12O6 → 2 C2H5OH + 2 CO2), CO2 виділяється без поглинання O2, і ДК стає більшим за 1. Так буває на початку проростання, поки насіннєва шкірка погано пропускає кисень, і за нестачі аерації. ДК, менший за 0,7, спостерігають у проростків олійних культур, де жири перетворюються на цукри через гліоксилатний цикл: цей процес поглинає кисень без виділення CO2.
Респірометричний метод
Насіння поміщають у дві однакові герметичні посудини з манометрами (капілярами з краплею рідини). У першій посудині є розчин КОН, який поглинає весь виділений CO2, тому зменшення об'єму газу в ній дорівнює поглинутому O2. У другій КОН немає, тож зміна об'єму дорівнює різниці поглинутого O2 і виділеного CO2:
x1, x2 — зменшення об'єму газу (мкл) у посудинах з КОН і без нього за однаковий час. Якщо ДК > 1, у другій посудині об'єм збільшується (x2 < 0).
Інтенсивність дихання виражають кількістю поглиненого кисню на одиницю маси за годину:
ІД — мкл O2/(г·год); t — тривалість вимірювання, хв; m — маса насіння, г. Найзручніше брати x1/t як нахил прямої «зміна об'єму від часу».
Сухе насіння дихає дуже слабко (стан анабіозу). Після набухання інтенсивність дихання зростає в сотні–тисячі разів. Тому для зберігання насіння важливі низька вологість і температура.
03Інтерактивна модель
Задайте частки субстратів, які окиснюються в насінні, і частку анаеробного розкладу. Модель розраховує дихальний коефіцієнт і показує, як змінювалися б показання двох посудин респірометра впродовж години.
Насіння
Субстрати дихання, % поглиненого O2
Зменшення об'єму газу в посудинах респірометра
04Віртуальний експеримент
Наважки пророслого насіння однакової маси помістили у дві посудини респірометра (з КОН і з водою) при 25 °C. Після 10 хв термостатування кожні 10 хв записували зменшення об'єму газу (мкл) у кожній посудині. Розрахуйте інтенсивність дихання, дихальний коефіцієнт і визначте основний субстрат дихання.
Ваш варіант
Прізвище або номер у журналі.
Показання респірометра
Ваші результати
05Завдання для звіту
- За рівнянням (2) розрахуйте ДК для пальмітинової кислоти C16H32O2, лимонної C6H8O7 і сахарози C12H22O11. Перевірте результати в моделі.
- У моделі оберіть «Соняшник» і «Пшениця». Поясніть різницю ДК хімічним складом насіння.
- Додайте в моделі 20 % анаеробного розкладу. Як змінилися показання посудини без КОН і ДК?
- За даними експерименту побудуйте графіки зменшення об'єму газу від часу для обох посудин і знайдіть їхні нахили (мкл/хв) методом найменших квадратів.
- Розрахуйте інтенсивність дихання за формулою (4), ДК за формулою (3) і зробіть висновок про субстрат дихання.
06Контрольні питання
Що таке дихальний коефіцієнт?
Чому ДК при окисненні жирів менший за 1?
За яких умов ДК перевищує 1?
Навіщо в одну з посудин респірометра кладуть КОН?
Чому насіння олійних культур на початку проростання має ДК близько 0,4–0,6?
07Література
- Taiz L., Zeiger E., Møller I. M., Murphy A. Plant Physiology and Development. 6th ed. Sunderland : Sinauer Associates, 2015. Ch. 12.
- Buchanan B. B., Gruissem W., Jones R. L. Biochemistry and Molecular Biology of Plants. 2nd ed. Wiley-Blackwell, 2015. Ch. 14.
- Мусієнко М. М. Фізіологія рослин : підручник. Київ : Либідь, 2005.
- Bewley J. D., Bradford K. J., Hilhorst H. W. M., Nonogaki H. Seeds: Physiology of Development, Germination and Dormancy. 3rd ed. New York : Springer, 2013.