Про кафедру

128 років української школи фізіології рослин

Кафедра фізіології, біохімії рослин та біоенергетики факультету захисту рослин, біотехнологій та екології НУБіП України: історія, колектив, факультет і освітні програми.

Кафедра сьогодні

Класична школа і сучасні біотехнології

Кафедра фізіології, біохімії рослин та біоенергетики — одна з найстаріших і фундаментальних науково-освітніх ланок НУБіП України.

Кафедра готує здобувачів вищої освіти за ступенями «Бакалавр», «Магістр» і «Доктор філософії (PhD)», поєднуючи класичну школу фізіології та біохімії рослин із сучасними напрямами клітинної біоінженерії, фітовірусології, нанобіотехнологій, біоенергетики та моніторингу біосистем.

Науково-педагогічні працівники викладають фундаментальні та професійно орієнтовані дисципліни українською й англійською мовами для здобувачів денної та заочної форм навчання.

З 1 липня 2026 року обов'язки завідувача кафедри виконує доктор біологічних наук, професор Людмила Миколаївна Буценко.
Історія кафедри

1898–2026: літопис кафедри

Становлення кафедри пов'язане із заснуванням у 1898 році кафедри ботаніки Київського політехнічного інституту при сільськогосподарському відділенні. Її засновником і першим завідувачем став професор, академік ВУАН Євген Пилипович Вотчал (1864–1937) — учень К. А. Тімірязєва та основоположник української школи фізіологів рослин, який заклав фундамент польової фізіології, теорії врожайності та посухостійкості сільськогосподарських культур.

Уже в 1902 році при кафедрі було створено навчальну лабораторію фізіології рослин.

  1. 1898–1937
    акад. ВУАН, проф. Є. П. Вотчал; член-кор. АН БРСР М. К. Малюшицький

    Кафедра ботаніки при сільськогосподарському відділенні КПІ (1898) і навчальна лабораторія фізіології рослин (1902). Формування школи польової фізіології, теорії врожайності й посухостійкості рослин.

  2. 1939–1962
    д.б.н. А. А. Кузьменко, доц. Ф. І. Завгородній, проф. І. М. Толмачов

    Реорганізація у кафедру фізіології та мікробіології рослин. Дослідження дихання рослин, мінерального живлення та фізіологічних основ продуктивності польових культур.

  3. 1962–1980
    проф. С. І. Лебедєв, проф. О. О. Табенцький, член-кор. АН УРСР А. С. Оканенко

    Кафедра фізіології і біохімії рослин (1963). Вперше в Україні — електронно-мікроскопічні дослідження хлоропластів с.-г. культур. Перший україномовний підручник «Фізіологія рослин» С. І. Лебедєва (1961). 1967 — навчально-наукова лабораторія фотосинтезу; участь у Міжнародній біологічній програмі.

  4. 1980–2005
    доц. О. П. Ларін, проф. С. С. Малюта, проф. А. А. Булах, акад. НААН М. Д. Мельничук та ін.

    Водний режим, полуденна депресія фотосинтезу, мінеральне живлення озимої пшениці, картоплі, гречки, кукурудзи й цукрового буряка; механізми морозостійкості рослин.

  5. 2005–2021
    член-кор. НАН України, проф. І. П. Григорюк; проф. П. М. Царенко; д.б.н. О. А. Бойко

    Водний обмін і фітогормональний статус рослин, стійкість деревних культур за змін клімату, альгологія, біоенергетика, ендогенні регулятори росту.

  6. 2021–2026
    проф. С. В. Прилуцька; з 01.07.2026 — проф. Л. М. Буценко

    Нанобіотехнології (фулерени C₆₀ для стресостійкості рослин), фітопатогенна мікробіологія, фітовірусологія, гранти НФДУ, проєкти UFEM і Febris AI, оновлення навчально-методичної бази.

Колектив

Викладачі кафедри

Освіту, стажування та наукові результати кожного викладача зібрано в розділі «Здобутки».

Буценко Людмила Миколаївна

Буценко Людмила Миколаївна

В.о. завідувача кафедри

Доктор біологічних наук, професор

Рослинно-мікробні взаємодії, біоконтроль фітопатогенних бактерій, PGPB-біопрепарати.

  • Біотехнологічні методи захисту рослин
  • Мікробний синтез
Біографія та здобутки
Бойко Ольга Анатоліївна

Бойко Ольга Анатоліївна

Доцент, заступник голови профбюро факультету

Доктор біологічних наук, доцент

Взаємодія Basidiomycetes з патогенами і вірусами, експрес-діагностика, біопрепарати для АПК.

  • Основи функціонування біологічних систем
  • Промислове культивування грибів та водоростей
  • Фізіологія рослин
  • Проектування біопроцесів
  • Клітинний сигналінг
Біографія та здобутки
Нестерова Наталія Георгіївна

Нестерова Наталія Георгіївна

Доцент, голова Ради молодих вчених факультету

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Посухостійкість деревних і с.-г. рослин, білки стресу, PLFA-аналіз мікробіому, екобіотехнології води.

  • Фізіологія рослин
  • Фізіологія рослин з основами біохімії
  • Біометрія
  • Біостатистика
Біографія та здобутки
Ткаченко Тетяна Анатоліївна

Ткаченко Тетяна Анатоліївна

Доцент

Кандидат біологічних наук, доцент

Біохімія дії важких металів, вуглецеві наноматеріали (фулерен C60) та аквапорини за водного стресу.

  • Біохімія
  • Біологія клітини
  • Біобезпека
  • Біоенергетичні основи біотехнологічних процесів
Біографія та здобутки
Бабицький Андрій Ігорович

Бабицький Андрій Ігорович

Доцент; завідувач Лабораторії наукових фондових колекцій Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

Кандидат біологічних наук, доцент

Стійкість рослин до ентомофітофагів, біорізноманіття Diptera: Sciaridae, ШІ-моніторинг (Febris), ДНК-баркодинг.

  • Фізіологія рослин
  • Фізіологія рослин з основами біохімії
  • Об’єкти біотехнологічних виробництв
  • Екофізіологія
  • Екологічна фізіологія рослин (PhD)
Біографія та здобутки
Дащенко Анна Валеріївна

Дащенко Анна Валеріївна

Доцент, заступник декана факультету з виховної роботи

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Фітовірусологія, молекулярна та ІФА-діагностика вірусів лікарських і зернових культур, фітоімунітет.

  • Фізіологія рослин
  • Біологія лікарських рослин
  • Імунітет рослин
Біографія та здобутки
Здобутки

Здобутки кафедри та викладачів

Від першого україномовного підручника з фізіології рослин до грантів НФДУ та міжнародних проєктів.

128років школи фізіології рослин
600+наукових і навчально-методичних праць викладачів
12патентів на винаходи й корисні моделі
2свідоцтва про авторське право на посібники (2025)

Кафедра

  • 1961Перший україномовний підручник «Фізіологія рослин» (С. І. Лебедєв).
  • 1962–1980Вперше в Україні — електронно-мікроскопічні дослідження хлоропластів сільськогосподарських культур.
  • 1967Навчально-наукова лабораторія фотосинтезу (електронна мікроскопія, радіоактивні ізотопи, пігменти); участь у Міжнародній біологічній програмі.
  • 2020Постійні навчально-консультаційні курси «Фізіологія рослин» на базі лабораторії «Біохімії та фітобіотехнології».
  • 2022Премія НАН України імені Д. К. Заболотного — д. б. н., проф. Л. М. Буценко.
  • 2025Свідоцтва про авторське право № 135956 і № 135955 на навчальні посібники «Фізіологія рослин. Частина 1» і «Частина 2».
  • 2025–2026Грант НФДУ № 2025.07/0110 «Dark Taxa» — інвентаризація «темних таксонів» комах Українських Карпат; проєкти UFEM (Фінляндія), eBMS і Febris AI.
  • 20263D-друкований сканувальний мікроскоп від міжнародного проєкту «Microscopes for Everyone».
  • СпівпрацяLUOMUS (Гельсінкі), SDEI (Мюнхеберг), ТУ Ільменау, Католицький університет у Ружомбероку; стажування в LBTU, NMBU, SLU, ESCI-UPF.

Викладачі

Буценко Людмила Миколаївна

Буценко Людмила Миколаївна

В.о. завідувача кафедри · Доктор біологічних наук, професор

Освіта та науковий шлях

  • 1998 — з відзнакою закінчила Український державний університет харчових технологій (НУХТ) за спеціальністю «Біотехнологія», кваліфікація інженера-біотехнолога.
  • 1998–2004 — Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України (інженер, науковий, старший науковий співробітник); у 2000–2004 рр. — аспірантура.
  • 2004 — кандидатська дисертація «Антимутагенна і протипухлинна активність Pseudomonas syringae pv. atrofaciens і Pseudomonas syringae pv. coronafaciens» (03.00.07 — мікробіологія).
  • 2021 — докторська дисертація «Біологічні властивості і мікробно-рослинні взаємодії збудника базального бактеріозу агрофітоценозу пшениці» (03.00.07 — мікробіологія, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України).
  • 2022 — наукове стажування на кафедрі біології та екології Католицького університету в Ружомбероку (Словаччина): грантовий менеджмент, стандарти ЄС, програми Erasmus+ і Fulbright.

Здобутки

  • Лауреат Премії НАН України імені Д. К. Заболотного (2022) за цикл праць «Екзометаболом, біологічна активність мікроорганізмів ризосфери та біологічний контроль фітопатогенних бактерій». Дослідження підтримувалися Грантом Президента України для молодих дослідників та грантами Фонду фундаментальних досліджень МОН України.
  • 174 наукові та навчально-методичні праці, з них 16 статей у виданнях Scopus (зокрема Q1–Q2: Applied Sciences, Biologia plantarum).
  • 2 міжнародні монографії: «Express Diagnostics of Phytopathogenic Bacteria and Phytoplasmas in Agrophytocenosis» (2019), «Wheat Diseases in Agricultural Systems» (2020).
  • Підручники та посібники: «Технології мікробного синтезу лікарських засобів», «Біотехнологічні методи захисту рослин», «Іммобілізовані ферменти і клітини в біотехнології» (2025).
  • h-index: Google Scholar — 12 (понад 677 цитувань), Scopus — 7 (139 цитувань).
  • Член редколегії журналу «Біологічні системи: теорія та інновації», дійсний член Українського ботанічного товариства.

Напрями роботи

  • Молекулярні та фізіолого-біохімічні механізми рослинно-мікробних взаємодій.
  • Вплив фітопатогенних бактерій і пестицидів на метаболізм культурних рослин (пшениця, томати, цукровий буряк, спаржа лікарська).
  • Екологічно безпечні біопрепарати на основі ризосферних PGPB-бактерій та індукторів стійкості для захисту рослин від бактеріальних хвороб.
Бойко Ольга Анатоліївна

Бойко Ольга Анатоліївна

Доцент, заступник голови профбюро факультету · Доктор біологічних наук, доцент

Освіта та науковий шлях

  • 1993 — біологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «Біолог-ботанік нижчих рослин, викладач біології і хімії».
  • 2000 — кандидатська дисертація (03.00.16 — екологія), КНУ імені Тараса Шевченка.
  • 2021 — докторська дисертація «Екологічні основи взаємодії Basidiomycetes з патогенними мікроорганізмами і вірусами» (03.00.16 — екологія), Інститут агроекології і природокористування НААН України.
  • Стажування «Мультидисциплінарні підходи в освіті та дослідженні» у Латвійському університеті природничих наук і технологій (LBTU, 2022), зимова школа «Україна — ЄС: кроки до вступу» (2025), «Академія ШІ для освітян від Google» (2025), курси в інститутах НААН України (біоенергетичних культур і цукрових буряків, олійних культур, картоплярства).

Здобутки

  • Понад 130 наукових праць, 8 патентів на винаходи та корисні моделі, 2 підручники та 1 навчальний посібник.
  • Співавторка біопрепаратів і біокомпозицій «Біоекофунге-1», «Біоекофунге-3», апробованих для підвищення врожайності та стійкості томатів, соняшнику й сої; дослідження кліноротації як екологічно безпечної біотехнології в АПК.
  • Дійсний член Товариства мікробіологів України імені С. М. Виноградського; член журі ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів МАН України.

Напрями роботи

  • Бакалавр: «Основи функціонування біологічних систем», «Промислове культивування грибів та водоростей», «Фізіологія рослин». Магістр: «Проектування біопроцесів», «Клітинний сигналінг».
  • Експрес-методи діагностики збудників хвороб базидіальних грибів і сільськогосподарських рослин (зокрема вірусів хмелю та пшениці); екологія грибів в умовах радіоактивного забруднення лісових екосистем; біопрепарати на основі біохімічних фракцій грибів і рослин.
Нестерова Наталія Георгіївна

Нестерова Наталія Георгіївна

Доцент, голова Ради молодих вчених факультету · Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Освіта та науковий шлях

  • 2009–2010 — бакалавр і магістр зі спеціальності «Біотехнологія», НУБіП України.
  • 2014 — кандидатська дисертація «Фізіологічні аспекти посухостійкості деревних рослин в умовах Київського мегаполіса» (03.00.12 — фізіологія рослин), НУБіП України.
  • Голова Ради молодих вчених факультету з 2018 р.
  • Стажування: Норвезький університет наук про життя (NMBU, 2022); LBTU, Латвія (2022, 6 ECTS); літня школа «Sustainable Agriculture Practices» з ESCI-UPF (Барселона, 2024); програма Шведського університету сільськогосподарських наук (SLU, 2024); «Scientific Project Proposal Writing Course» (Варшава, 2024); молекулярна біологія і біотехнологія в ОНУ ім. І. І. Мечникова (2022, 2023).

Здобутки

  • Понад 75 наукових праць, 1 патент на винахід, 2 навчальні посібники та 5 методичних рекомендацій.
  • Розділи в міжнародних виданнях Springer («Microbial Applications for Environmental Sustainability», 2024) та Academic Press / Elsevier («Optimizing water use in rice cultivation», 2024; «Wastewater reuse and water conservation for sustainable agriculture in dry regions», 2025); статті в Clinical and Translational Oncology (Springer, 2025).
  • Член Вченої ради факультету, координатор наукових ініціатив молодих вчених.

Напрями роботи

  • Фізіолого-біохімічні механізми стійкості деревних і сільськогосподарських рослин до посухи, водного дефіциту та температурних стресів (білки теплового і холодового шоку).
  • PLFA-аналіз фосфоліпідних біомаркерів мікробних угруповань ґрунтів (у т.ч. в зоні відчуження ЧАЕС).
  • Біотехнології очищення та повторного використання агропромислових вод; рослини роду Viburnum у харчових біотехнологіях.
Ткаченко Тетяна Анатоліївна

Ткаченко Тетяна Анатоліївна

Доцент · Кандидат біологічних наук, доцент

Освіта та науковий шлях

  • 2004–2005 — з відзнакою закінчила Національний аграрний університет (нині НУБіП України): спеціаліст (2004) і магістр (2005) ветеринарної медицини.
  • 2009 — кандидатська дисертація «Кислотно-лужний стан та показники мінерального обміну в організмі вагітних щурів і плодів при отруєнні свинцем» (03.00.04 — біохімія), НУБіП України. Працювала на кафедрі біохімії і фізіології тварин ім. акад. М. Ф. Гулого.
  • Онлайн-стажування в Baltic International Academy (Латвія, 2023); воркшоп Бюро ВООЗ в Україні «Четверте видання Керівництва ВООЗ з біологічної безпеки» (2021); тренінги з регулювання обігу ГМО в Україні та ЄС і моніторингу безпечності продукції АПК (УЛЯБП АПК); підвищення кваліфікації в Інституті олійних культур НААН України (2025).

Здобутки

  • Публікації в Ukrainian Biochemical Journal, Cytology and Genetics, «Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології», Microbiological Journal, Biological Systems: Theory and Innovation.
  • 2023–2025 — у співпраці з українськими та європейськими (зокрема німецькими) дослідниками цикл робіт щодо використання фулерену C60 та ролі аквапоринів у регуляції стресостійкості пшениці озимої (Triticum aestivum L.) і мікрозелені гороху (Pisum sativum) за водного дефіциту.
  • Дійсний член Українського біохімічного товариства (з 2006 р.), проводить відкриті науково-освітні лекції.

Напрями роботи

  • Бакалавр: «Біохімія», «Біологія клітини», «Біобезпека». Магістр: «Біоенергетичні основи біотехнологічних процесів».
  • Біохімічні механізми впливу важких металів і токсикантів; вуглецеві наноматеріали для передпосівної обробки насіння та адаптації агрокультур до абіотичних стресів; молекулярна діагностика (ПЛР) і біологічна безпека.
Бабицький Андрій Ігорович

Бабицький Андрій Ігорович

Доцент; завідувач Лабораторії наукових фондових колекцій Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України · Кандидат біологічних наук, доцент

Освіта та науковий шлях

  • 2008 — Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, «Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія».
  • 2012 — кандидатська дисертація «Біологічні особливості декоративних кущових рослин родини Rosaceae Juss. в умовах Правобережного лісостепу України» (03.00.05 — ботаніка), Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України.
  • Воркшопи та наукові візити: Senckenberg Deutsches Entomologisches Institut (Мюнхеберг, Німеччина, 2018, 2026); LUOMUS та біологічна станція Ламмі Гельсінського університету (Фінляндія, 2026); курс Biodiversity Data Skills Університету Осло та Секретаріату GBIF (2022); експедиції European Dry Grassland Group (EDGG); тренінги з ДНК-баркодингу (2025).

Здобутки

  • Понад 140 наукових праць, зокрема в журналах Q1–Q2 (Insects, Biodiversity Data Journal, Zoodiversity, Biosystems Diversity, Vestnik Zoologii) — мобілізація даних біорізноманіття, нові для науки й фауни України види комах-фітофагів.
  • Учасник проєкту НФДУ № 2025.07/0110 з вивчення «темного різноманіття» (Dark Taxa) у гірських екосистемах Українських Карпат.
  • Розробка та валідація цифрової системи біомоніторингу Febris зі штучним інтелектом і розумними пастками (Mosqitter Grand) для автоматизованого розпізнавання шкідників і векторів інфекцій.
  • Українсько-фінський проєкт UFEM: оцінка охоронного статусу видів за Оселищною та Пташиною директивами ЄС, впровадження мережі моніторингу запилювачів eBMS в Україні.
  • Вчений секретар Українського ентомологічного товариства; член Вченої ради Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.

Напрями роботи

  • Бакалавр: «Фізіологія рослин», «Фізіологія рослин з основами біохімії», «Об’єкти біотехнологічних виробництв». Магістр: «Екофізіологія». PhD: «Об’єкти біологічних систем», «Екологічна фізіологія рослин».
  • Фізіологічні основи стійкості рослин до пошкодження ентомофітофагами; деревні й кущові рослини родини Rosaceae; систематика, екологія, трофічні зв’язки та ДНК-баркодинг грибних комариків-сціарид (Diptera, Sciaridae); виявлення інвазійних шкідників агроценозів.
Дащенко Анна Валеріївна

Дащенко Анна Валеріївна

Доцент, заступник декана факультету з виховної роботи · Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Освіта та науковий шлях

  • 2005 — Національний аграрний університет (НУБіП України), спеціальність «Захист рослин», кваліфікація дослідника із захисту рослин.
  • 2015 — кандидатська дисертація (06.01.11 — фітопатологія).
  • Стажування: Литовський дослідницький центр сільського та лісового господарства (LAMMC); LBTU, програма «Інноваційні підходи в освіті і науці: мультидисциплінарність»; курс підготовки грантових проєктів у Варшаві (Foundation Knowledge and Education for Agribusiness).

Здобутки

  • Понад 100 наукових праць, 3 патенти на винахід і корисну модель, 1 навчальний посібник.
  • International Journal of Molecular Sciences (Q1, 2021) — вплив вірусу смугастої мозаїки пшениці (Wheat streak mosaic virus) на проліферацію пероксисом, окисно-відновні реакції та імунну відповідь рослин.
  • Перші в Україні молекулярні повідомлення (First Reports) про вірусні інфекції лікарських, ягідних і декоративних рослин у Journal of Plant Pathology та Journal of Plant Diseases and Protection (Q2, 2022–2025): півонія, лопух великий (Arctium lappa), бузина, пшениця.
  • Доповідь на 43-й науковій асамблеї COSPAR (2021) щодо використання якону (Polymnia sonchifolia) для харчування астронавтів і ультраранньої діагностики його фітопатогенів.
  • Член Вченої ради та заступник декана з виховної роботи факультету.

Напрями роботи

  • Бакалавр: «Фізіологія рослин», «Біологія лікарських рослин», «Імунітет рослин»; відкриті лекції з проблем стійкості рослин до хвороб.
  • Фітовірусологія та фітопатологія лікарських, зернових, бобових і декоративних культур; ІФА, трансмісійна електронна та світлова мікроскопія, спектрофотометрія; біохімічні захисні реакції рослин за вірусного та грибного інфікування.
Наука та міжнародна діяльність

Дослідження, гранти, співпраця

Грант НФДУ «Dark Taxa»

Проєкт № 2025.07/0110: перша масштабна інвентаризація різноманіття «темних таксонів» комах гірських екосистем Українських Карпат. Українсько-фінський проєкт UFEM та європейська схема моніторингу запилювачів eBMS.

ШІ та нове обладнання

Розробка й валідація цифрової системи Febris із розумними пастками Mosqitter Grand на біостаціонарі «Теремки». 3D-друкований сканувальний мікроскоп від проєкту «Microscopes for Everyone» (2026).

Міжнародна співпраця

LUOMUS (Гельсінкі), Німецький ентомологічний інститут Зенкенберга SDEI, ТУ Ільменау (фулерени C₆₀), Католицький університет у Ружомбероку, університети Латвії, Польщі, Швеції та Норвегії.

Охоронні документи

2025 — свідоцтва про авторське право № 135956 і № 135955 на навчальні посібники «Фізіологія рослин. Частина 1» та «Частина 2», впроваджені в навчальний процес.

Лабораторія та НКК

Навчально-наукова лабораторія «Біохімії та фітобіотехнології»; постійні навчально-консультаційні курси «Фізіологія рослин» (з 2020 р.).

Гурток «ФІТОЛАБ»

Студенти виконують експериментальні дослідження з фізіології, біохімії рослин і біоенергетики, готують магістерські та конкурсні наукові роботи.

Історія факультету

Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології

Факультет веде свій початок з 1962 року, коли в Українській сільськогосподарській академії (УСГА) було засновано профільний факультет у складі трьох кафедр.

Сьогодні факультет провадить освітню, науково-дослідну, інноваційну, навчально-виробничу та інформаційно-консультаційну діяльність. Головна мета — підготовка висококваліфікованих фахівців із захисту і карантину рослин, прогресивних біотехнологій, збалансованого природокористування, фітосанітарного та екологічного контролю для екобезпечної роботи в аграрній, промисловій і природоохоронній сферах.

6

кафедр факультету

15

студентських наукових гуртків (понад 300 студентів)

40

аспірантів і докторантів

1

спеціалізована вчена рада: біотехнологія, екологія, фітопатологія

  1. 1962

    В УСГА засновано факультет у складі трьох кафедр: загальної ентомології, сільськогосподарської та лісової ентомології, фітопатології.

  2. 1989

    Створено кафедру технології вирощування та захисту тропічних і субтропічних культур (згодом — кафедра карантину рослин та світових агротехнологій).

  3. 1995

    Створено кафедру агромікробіології та вірусології.

  4. 24 грудня 2014

    Рішенням Вченої ради НУБіП України факультети біотехнології, екології та захисту рослин об'єднано в сучасний факультет захисту рослин, біотехнологій та екології.

  5. Сьогодні

    Факультет видає фаховий науковий вісник «Biological Systems: Theory and Innovation» і співпрацює з BioNorma, Corteva Agriscience, Syngenta AG, Ukravit, «БТУ-Центр», «Сінево», «Оболонь», Arterium, ПрАТ «Дарниця» та Університетом Вагенінгена (Нідерланди).

Адміністрація факультету

Деканат

Декан факультету

Коломієць Юлія Василівна

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Сикало О. О.

Заступник декана з навчальної роботи

Кандидат с.-г. наук, доцент

Бондарь В. І.

Заступник декана з наукової та міжнародної діяльності

Кандидат с.-г. наук, доцент

Дащенко Анна Валеріївна

Дащенко Анна Валеріївна

Заступник декана з виховної роботи

Кандидат с.-г. наук, доцент кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики

Деканат факультету

03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навч. корпус № 4, кімн. 42 · (044) 527-86-99, 527-85-77 · plantprotect_dean@nubip.edu.ua

Освітні програми

Бакалаврат, магістратура, PhD

Спеціальності факультету та дисципліни, які забезпечує кафедра на кожному рівні вищої освіти.

ОС «Бакалавр»

Спеціальності факультету

E2ЕкологіяОПП «Екологія»
G2Технології захисту навколишнього середовища
G21Біотехнології та біоінженеріяОПП «Біотехнології та біоінженерія»
H1АгрономіяОПП «Захист та карантин рослин»

Кафедра також викладає для спеціальностей 162 «Біотехнології та біоінженерія», 201 «Агрономія», 202 «Захист і карантин рослин», 203 «Садівництво та виноградарство», 205 «Лісове господарство», 206 «Садово-паркове господарство», 181 «Харчові технології», 101 «Екологія», 229 «Громадське здоров'я».

Дисципліни кафедри · 23 курси, зокрема англомовні

  1. Plant Physiology with basics of biochemistry
  2. Objects of biotechnological production
  3. Фізіологія рослин з основами біохімії (201, H1, 202)
  4. Biochemistry II (162, 101) / Біохімія II
  5. Functional Biochemistry III
  6. Клітинна біоенергетика
  7. Біотехнологія екологічно безпечної продукції
  8. Біологія клітини
  9. Біобезпека
  10. Основи функціонування біологічних систем
  11. Промислове культивування грибів та водоростей
  12. Фізіологія рослин (205, 206, 162)
  13. Біометрія
  14. Біостатистика
  15. Біологія лікарських рослин
  16. Вступ до фаху
  17. Імунітет рослин
  18. Біотехнологічні процеси агротехнологій

Навчальні практики

  • З біохімії (101 «Екологія», 162 «Біотехнології та біоінженерія»)
  • З фізіології рослин (162 «Біотехнології та біоінженерія»)
  • На базі Лабораторії наукових фондових колекцій Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
ОС «Магістр»

Спеціальності та програми факультету

E2ЕкологіяОП «Екологія та охорона навколишнього середовища», ОП «Екологічний контроль та аудит»
G2Технології захисту навколишнього середовища
G21Біотехнології та біоінженеріяОП «Екологічна біотехнологія та біоенергетика»
H1АгрономіяОП «Захист рослин», ОП «Карантин рослин»
Програма кафедри

ОПП «Екологічна біотехнологія та біоенергетика»

Спеціальність 162 / G21 «Біотехнології та біоінженерія». Дисципліни кафедри:

  • Проектування біопроцесів
  • Екофізіологія
  • Біоенергетичні основи біотехнологічних процесів
  • Клітинний сигналінг
ОС «Доктор філософії»

Освітньо-наукові програми факультету

091Біологія
091Біотехнології біологічних систем
101Екологія
202Захист і карантин рослин
Аспірантура на кафедрі

ОНП 091 «Біотехнології біологічних систем»

  • «Об'єкти біологічних систем»
  • «Екологічна фізіологія рослин»
  • Наукове керівництво дисертаційними роботами аспірантів кафедри